Жадан і Собаки - Листопад

                Вступ 
Am
 G
 Am
 F G

Am
Перші дні листопада... Вона спить
                                       Em
У порожній кімнаті, в чужому ліжку.
                                           F#m
А він думає: чуже місто, чужа кімната —
                   F               G
Як я її тут залишу?..

Am
Третя по обіді... Суха осінь...
G
Посиджу, доки вона спить,
G
Заговорюючи постійно...
D
Світло таке легке...
D
Вона четвертий день у дорозі,
F                                G
Хай їй хоча би тут буде спокійно!..

Am
Якщо буде потрібно — поправлятиму ковдру.
                   Em
Якщо буде холодно — причинятиму вікна.
                                         F#m
Спробую перехитрити її застуду невиліковну.
                         F                                           G
Я сам усе це вигадав, вона ні в чому не винна.

A G D F G

Am
Як я її залишу?..
Am
Незабаром почнеться вечір,
G
Швидко стемніє, повітря остигне...
             F#m
Краще вже охоронятиму її речі,
              F                        G
Краще вже грітиму її стигми...

Am
Раптом, коли я піду,
Am
Ріки затоплять кімнату,
G
Раптом птахи
G
Почнуть битися в стіни,
Am
Раптом дерева обступлять
Am
Її й поведуть на страту,
F
Раптом сусіди почнуть
G
Рвати тіло її на частини,
A
Раптом, щойно я вийду,
A
Вона забуде про мене,
G
Раптом забуде все,
G
Що говорила до цього,
D
Раптом серце її, золоте й шалене,
F                                 G
Буде битись тепер для когось чужого!..

F
Осінь над ними з льоду й сталі,
D
Холодні ріки, незнайомі люди...
Am
Найбільше вони бояться,     |
G
Що все це триватиме далі... |
D
Найбільше вони бояться,     |
F                   G
Що більше нічого не буде... | (2)

Am G Em F G] 2

Am
Хай спить...
         G
Хай розбереться зі снами...
Am
Хай її  сни
                      F
Перетечуть у колишні,
Am
Навіть, якщо уві сні
G
Вона мене не впізнає,
F#m                     F
Навіть, якщо їй буде снитись
F
Хтось інший...

G
І ось він сидить,
G
Відраховуючи хвилини,
F#m                      F
Сидить, нервує собі без потреби...
Am
А вона не прокидається
              G
Лише з тієї причини,
       Am                                  F                 G
Що боїться не побачити його коло себе...


F
Осінь над ними з льоду й сталі,
D
Холодні ріки, незнайомі люди...
Am
Найбільше вони бояться,     |
G
Що все це триватиме далі... |
D
Найбільше вони бояться,     |
F                   G
Що більше нічого не буде... | (2)

Am
Найбільше вони бояться,     
G
Що все це триватиме далі... 
D
Найбільше вони бояться,     
F                   G
Що більше нічого не буде... 

Am
Найбільше вони бояться,    
G
Що все це триватиме далі... 
D
Найбільше вони бояться!

A G D F G]4
A