Vitaliia Hrytsak - ТАКІ ДОРОСЛІ

                Шрифт: 
16
 
«ТАКІ ДОРОСЛІ»

Перший куплет 

F Cm F B
в наступнім вересні настане той день –
в журналі не буде наших прізвищ і імен,
і будуть вчителі казати вже іншим
про «ліс рук» і «що ваш клас був найгіршим».

F Cm F B
нас єднали zoom-уроки і парти,
в обличчя знаєм тих, хто міг дать списати,
і жартами міг веселити буденність
і підпис мами підробити в щоденник. 

Приспів 

F Cm F B
На цім подвір’ї, що травою заросле,
коли ми встигли стати такі дорослі?
Якщо ми так кінця чекали щороку,
чому сьогодні серце скаче збоку?

F Cm F B
Невже єдине, що лишилось, – знайомі
переглядати миті лиш у альбомі
ті фото, де ми в різних класах ще діти,
де нас ще не розкидало по світу?

Другий куплет

Cm F Bm G#m 
Ми за здоров’я вчителів поставим свічку,
що виходили на контрольній вічно.
Хтось збереже листок із твором про літо,
комусь присниться знов: «А зараз до дошки піде»,

Cm F Bm G#m 

нас єднала ця до школи дорога,
й коли звучали сирени й тривоги,
нам було в сховищах інколи темно,
та вірили, що це все не даремно. 

Приспів

F Cm F B

На цім подвір’ї, що травою заросле,
коли ми встигли стати такі дорослі?
Якщо ми так кінця чекали щороку,
чому сьогодні серце скаче збоку?

Невже єдине, що лишилось, – знайомі
переглядати миті лиш у альбомі
ті фото, де ми в різних класах ще діти,
де нас ще не розкидало по світу?

Cm F Bm G#m 

Колись вважали ми найбільшим горем
день проведення батьківських зборів,
чи коли вчителі збирали шпаргалки,
які ми цілу ніч писали палко.

Cm F Bm G#m 

Та в голові – вже життя теореми,
на нас чекають далі інші проблеми,
кожен кінець – для нас ніби латка,
та дякуєм, школо, за всі початки.

Приспів

F Cm F B

На цім подвір’ї, що травою заросле,
коли ми встигли стати такі дорослі?
Якщо ми так кінця чекали щороку,
чому сьогодні серце скаче збоку?

Невже єдине, що лишилось, – знайомі
переглядати миті лиш у альбомі
ті фото, де ми в різних класах ще діти,
де нас ще не розкидало по світу?